- 1936 рік вступила до ладу нова Чернігівська школа № 15 по вулиці Шевченка. Такий номер мала тоді нинішня школа і так іменувався нинішній проспект Миру (завуч: Дора Кузьмівна Самойлович, яку вся школа називала не інакше, як “мама-комісар”, директор: Василь Федорович Нюнька) У 1937 перший випуск -32 випускники.
“21
червня 1941 року
у нас був випускний бал,-
згадує випускниця сорок першого
Валентина
Федорівна Полевик.-
На третьому поверсі гриміла музика, а ми з подружкою, молоді і щасливі,
натанцювавшись, сиділи на підвіконні другого поверху і мріяли про майбутнє. І не
знали, що вже через кілька
годин кінчиться мирне життя, кінчиться наша
юність…”
- Згадує один із випускників, член спілки художників СРСР Леонід Андрійович Жуковський: “ Я з першокласників тридцять шостого. Війну ми зустріли дітьми. Але й з нашого класу шестеро віддали життя за батьківщину. Вони кращі із нас, наші друзі навіки, і ми їх ніколи не забудемо”
Військовий гурток чернігівської школи №15( №1) по підготовці ворошилівських стрільців (М.Зогін) |
- Багато випускників 1938-1939 років загинули під час пекельних боїв, загубивши своє життя. Життя, яке тільки починалося…
-
У нашій школі розміщувався шпіталь, де учениці нашої школи
допомагали раненим.
- У 1949 в школі знову продзвенів дзвоник. Яка вона була гарна, рідна школа! Вона піднялася з попелу, мов казковий птах фенікс. 957 учнів знову сіли за парти, їм заздрив увесь Чернігів, бо й справді не було на той час будови красивішої за неї. І дали їй номер перший, бо вона була таки першою, й ім'я письменника Олексія Михайловича Горького. |
|
Важкий і щасливий повоєнний час згадує вчителька Ірина Борисівна Мезенцева: “Не було підручників, не було зошитів. Ніякої наочності. Берегли кожен клаптик паперу. Чорнило робили з бузини. Але ми були багаті - мали кіноапарат, єдиний на все місто. Не одне покоління кіно демонстраторів виховалося на ньому. Дістали фільм ”Петро 1” і дивилися його по черзі у фізкабінеті. Жадоба знань, потяг до науки були величезними. Крім міських у нас навчалися діти з навколишніх сіл. До школи ходили пішки, бо не було транспорту. Отак щодня - десять кілометрів в один бік, десять в другий. ”
- 1978-1985 роках відбувся перехід на російську мову навчання. Змінилась і назва школи. “Середня загальноосвітня школа ім. Горького з російською мовою і поглибленим вивченням іноземної мови з першого класу. ” - 19991 р. школа знову стала україномовною. - 1993 р. введено вивчення другої іноземної мови, німецької або французької. - 1999 р. введення польської мови в деяких класах. - 2000 р. – присвоєно назву школі “Середня загальноосвітня школа № 1 з поглибленим вивченням іноземних мов. ” - 2006 р. у школі відкрито краєзнавчий музей. |
|
